Ранок почася жахливо. Сам собою заграв Sonic Youth із виключеного, як я думала, компа. Хаотично вимикаючи це “I feel like I’m disappearing, getting smaller every day”, я знаходжу в телефоні sms від Артима (гітариста QARPA): “Женю не пустили на літак”. Н-да. Круто я виспалася.

Женя — це наша краса і гордість, віолончелістка. Грати QARPA має завтра, концерт на спеціальній вечірці Vienna Art Fair. Виспатися я мала після безкінечних переїздів-перельотів-москви-стресів-промерзань-зйомок-людського неадеквату-сну по 3 години на ніч. І, блін, комівояжером же не працюю, і кипятильники не продаю по містах і селах! Ну шо за срака?!

Не пустили Женю через те, що в квитку при бронюванні я автоматично, перебуваючи в стані епічного зайобу, сказала її прізвище, як у свідоцтві народження (цим прізвищем вона користується). Організаторам повідомила про помилку відразу ж, але коли вони звязалися з Міжнародними авіалініями України з приводу заміни цього прізвища на паспортне, авіалінія сказала, що пізно вже Грицю до школи, в них там щось уже “випущено”. (Напевно, у них є спеціальна скрижаль, де карбуються навіки імена пасажирів). Але пообіцяли, що на борт Женю пустять: хай лиш покаже, що людина в паспорті і людина у свідоцтві — та сама.

Ну і результат ви знаєте. Віолончель полетіла, а Женя ні. Ще й додаткового бабла збили з нас за те, що багажа на 5 осіб, а летить лише чотири. Це при оплаченому 5-му квитку! Браво, МАУ, дякую вам за чудовий сервіс і неперевершену ступінь людського розуміння!

У вас є якісь поради щодо вирішення проблеми?

Практичної: як доставити Женю сюди. (Варіанти: 1) знову напружити організаторів щодо нового квитка, бо ж то вони зволікали з заміною. 2) оплатити квиток мені самій, бо то я автоматично дала її “живе” прізвище замість паперового).

Трансцендентної: як перестати звинувачувати себе в усіх пройобах світу, змогти заснути, не думаючи про те, в якому зараз стресі Женя, і просто перестати хотіти розбитися головою об стінку, бо всьо в мене не так, як у людей?

Щось мало конструктиву від дуже влучних наразі слів: “I feel like I’m desappearing, getting smaller every day….”

Update: австрійські авіалінії, котрі мають (на ЖАЛЬ) спільні рейси з людинолюбським, як і все в пост-совку, МАУ, вибачаються за своїх партнерів і шукають місце на наступному рейсі для нашої Жені. Хоч би все вийшло…

П.С. І як щоразу образливо мати в руках квиток з іменем нормальної авіакомпанії, а летіти на тому, що тобі підсунули.

П.П.С. А ще більш образливо, що клерки рулять світом. Тупо все на людських відносинах – якійсь тупій пизді на реєстрації дівчина не сподобалася. От її й не пустили…

Тримайте за Женьку кулаки, друзі! бо я вже всі язвєлась тут білою ізвєстью, накрившись газетою “Ізвєстія”, гггг